У липні 2021 р. діагностичній лабораторії з імуноферментним і імунофлюоресцентним аналізом ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України» виповнюється 30 років.
В Інституті загальної та невідкладної хірургії МОЗ України в 1991 р. директором Інституту був академік Володимир Терентійович Зайцев, який підтримав ініціативу наукового співробітника відділення анестезіології та реанімації Клімової Олени Михайлівни з розробки нового фундаментального напрямку в галузі вивчення клітинного імунітету, що було актуальним в період перепідпорядкування Інституту з відомства МОЗ до Академії медичних наук України. І в липні 1991 року була організована діагностична лабораторія, що складається з 3 дослідних груп.
До цього в інституті вже була імунологічна лабораторія, яка виконувала клінічні серологічні дослідження гуморальних факторів імунітету під керівництвом к.м.н. Федоренко Л.Т. Структура лабораторії включає 3 підрозділи: група молекулярних і клітинних технологій, група імунофлюоресцентного аналізу, група імуноферментного аналізу.
Штат співробітників включає 11 осіб. Весь цей час керівництво лабораторією здійснюється професором Клімовою Оленою Михайлівною. У лабораторії впроваджено безліч класичних і сучасних методів дослідження вродженого, адаптивного гуморального і Т-клітинного імунітету.
Проведені багаторічні дослідження з вивчення активності субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів, маркерів апоптозу СD95 + на імунних клітинах і цитокінового статусу в учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з хірургічною патологією в віддалений період, з урахуванням реконструкції індивідуальних доз опромінення, для оцінки ефектів радіаційного впливу на здоров’я людини і формування патологічних наслідків, що дозволило проводити спрямовану корекцію імунорезистентності.
Серйозною проблемою в медицині невідкладних станів і раніше залишається розробка і застосування персоніфікованих лікувально-діагностичних алгоритмів. На сучасному етапі розвитку науки накопичено величезний арсенал нових знань про регуляторні механізми, які визначають ступінь зворотності патологічних процесів.
В даний час в лабораторії проводяться дослідження імунобіологічних маркерів при невідкладних хірургічних станах, оскілки не до кінця з’ясовані питання щодо ролі тригерних факторів і індивідуальних особливостей імуногенезу в розвитку загрозонебезпечних станів, в тому числі у пацієнтів з Соvid-асоційованої патологією. Це ускладнює диференціальну діагностику і вибір тактики лікування у хворих з цирозом печінки, з синдромом спленомегалії, портальною гіпертензією, ОЖКК, кишковою непрохіднісю, панкреанекрозом, аневризмою та тромбоемболією судин, інфарктами, спонтанним пневмотораксом, холангітом, тимусзалежною міастенією і новоутворенням, стриктурами стравоходу і спайковою хворобою .
Пріоритетним напрямком в дослідженнях лабораторної медицини для вибору тактики лікування є діагностика значущих змін сироваткових гуморальних факторів і клонів імунокомпетентних клітин, які забезпечують різноспрямовану регуляцію метаболізму, включаючи процеси клітинної проліферації, транскрипції і трансляції багатьох білкових субстратів, ферментних систем, факторів згортання і фібринолізу, адаптерних білків, цитокінів і факторів росту. У діагностичної лабораторії спільно з НДІ біології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна розроблена біоіндикаторна клітинна тест-система для моніторингу факторів імунореактивності і імунорезистентності у пацієнтів. Старший науковий співробітник Лавінська Олена Володимирівна успішно захистила дисертаційну роботу з цієї тематики і сьогодні успішно виконує дослідження в галузі проточної цитофлуориметрії. У 2020 р Лавінська О.В. отримала стипендію ім. І.І. Мечникова в галузі фундаментальної науки з біології і медицини.
Сьогодні в лабораторії одним з наукових напрямків є вивчення медіаторних систем і співвідношення субпопуляцій регуляторних Т-лімфоцитів, оскільки розвиток і протягом багатьох загрозонебезпечних станів, в тому числі при серцево-судинної і легеневої патології, залежить від порушення синтезу адаптерних білків, продукції фактора росту судин – VEGF, функції прозапальних цитокінів та регуляторної ролі Т-хелперів – CD4 + CD25 + CD127- – продуцентів протизапального інтерлейкіну-10 (ІЛ-10).
Діагностично значущим для вибору схем індивідуальної таргетной терапії, спрямованої проти спектру інфекційних чинників вірусної і бактеріальної природи, є дослідження поліморфізму генів цитокінів та клітинних толл-лайк рецепторів імунокомпетентних клітин (TLR), що виконуються в діагностичній лабораторії. Дослідження сироваткових цитотоксичних факторів і продуктів їх взаємодії з імуноглобулінами, а також виявлення репертуару автоантитіл (ААТ) при цирозі печінки, ускладненому гепатоспленомегалією і портальною гіпертензією, дозволить здійснити вибір тактики лікування – виконання спленектомії або емболізації судин селезінки, оцінити ефективність багатоетапного хірургічного лікування хворих.
Розробка методів оцінки імунних факторів та нейромедіаторів з урахуванням фази запальної реакції у пацієнтів з пораненнями внутрішніх органів, нижніх кінцівок, а також з посттравматичними нейропатіями, проводиться сумісно з хірургами нашого інституту та військового шпиталю.
Щорічно в лабораторії проводиться визначення широкого спектру параметрів (52) з використанням імуноферментного, імунофлуоресцентного і спектрофотометричного методів, світлової і конфокальної мікроскопії, та методу проточної цитофлуориметрії. За розробленим протоколом обстежуються сотні пацієнтів з ускладненою хірургічною патологією, а сьогодні і пацієнти з Covid-асоційованої патологією.
У 2013 р., завдяки ініціативі директора нашого Інституту член.-кор., професора Валерія Володимировича Бойко і під його керівництвом були завершені дослідження з оцінки феномену пьезобіосинтезу в біологічних тканинах. Даний феномен був зареєстрований як наукове відкриття, за яке учасники наукового колективу, в тому числі зав. лаб. Климова О.М., отримали дипломи та нагороджені срібними медалями П.Л. Капіци.
Виконання багатьох наукових тем лабораторії здійснюється у співпраці з іншими науковими установами – Інститутом біології, Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна, Військово-медичним клінічним центром Південного регіону, Харківським національним медичним університетом, Інститутом мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова, Харківським міжобласним спеціалізованим медико-генетичним центром рідкісних (орфанних) захворювань, Інститутом медичної радіології і онкології ім. С.П. Григор’єва, Інститутом проблем кріобіології і кріомедицини, Інститутом біохімії ім. О.В. Палладіна (м.Київ), Інститутом клітинної терапії (м.Київ).
На базі лабораторії підготовлено понад 50 магістерських робіт, понад 20 кандидатських і докторських дисертацій. Співробітники лабораторії проводять майстер-класи з підвищення кваліфікації співробітників установ медичного та біологічного профілю.
Результати досягнень щорічно представляються на вітчизняних конференціях, з’їздах, конгресах, симпозіумах і зарубіжних імунологічних форумах (в Іспанії, Італії, США, Фінляндії, Німеччини).
Основними досягненнями лабораторії за цей час стали понад 800 друкованих праць, 3 монографії (у співавторстві), 23 патенту. Лабораторія самостійно виконала 5 науково-дослідних робіт. Щорічно співробітники лабораторії є співвиконавцями багатьох науково-дослідних робіт Інституту.
Задум був реалізований – результати фундаментальних досліджень сьогодні ефективно впроваджуються в практичну охорону здоров’я.